Втеча з російських ‘’обіймів’’: як Вірменія розпочинає шлях до членства в ЄС

Те, про що минулого року в Єревані говорили лише на умовах анонімності, тепер почало реалізуватися

Більш ніж три роки – починаючи з Другої карабаської війни 2020 року – політологи припускали геополітичний розворот Вірменії: вихід зі створених РФ організацій та повернення до курсу на Євросоюз.

Ймовірність такого розвитку подій суттєво зросла у наступні роки, як внаслідок вже безпосередніх збройних сутичок на вірмено-азербайджанському кордоні, так і після відновлення Азербайджаном повного контролю над Карабахом.

Тоді вкрай неоднозначна роль російських "миротворців" змусила змінити ставлення до РФ навіть завзятих русофілів.

Проте і тоді Єреван старанно уникав остаточного розриву з Росією, а очікування розвороту залишалося на рівні розмов вірменських політиків, причому лише не під запис.

Останній тиждень приніс новини, які дають вагомі підстави стверджувати, що Вірменія почала цей розворот.

І, що не менш важливо, з ЄС надсилають Єревану сигнали про готовність підтримати такий зовнішній курс Вірменії.

До якої міри може дійти такий розворот? І як на нього може відповісти Кремль?

Геть з ОДКБ

Наприкінці минулого року "ЄвроПравда" відвідала Вірменію, щоб розібратися в її зовнішній політиці. Тоді в Єревані вже почали ігнорувати заходи Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ, створена Росією безпекова організація), проте лише на експертному рівні лунали заяви про заморожування членства у ній.

Тоді нам вдалося поспілкуватися з низкою політиків з вірменської партії влади – і в розмовах не під запис вони заявляли про готовність до виходу з ОДКБ, а можливо, і Євразійського економічного союзу, якщо отримають позитивні сигнали від ЄС.

Те, про що восени минулого року в Єревані говорили лише на умовах анонімності, у березні 2024 року почало реалізуватися.

Для початку ще наприкінці лютого прем’єр Нікол Пашинян вперше публічно визнав, що його країна призупинила участь в ОДКБ і не виключив згодом повноцінного виходу.

За словами голови вірменського уряду, так званий Договір про колективну безпеку щодо Єревана не виконувався, особливо у 2021-2022 роках. "Це не могло залишитися без нашої уваги. Ми призупинили нашу участь. Подивимося, що буде далі", – сказав Пашинян.

Продовження не забарилося. 12 березня Пашинян заявив, що остаточне рішення Вірменії щодо участі в ОДКБ залежатиме від того, чи там пояснять, у чому бачать свою "зону відповідальності".

"Коли під час вторгнення Азербайджану у травні 2021 року Вірменія зафіксувала, що "червона лінія" перейдена, з боку ОДКБ не було кроків, передбачених статутом. Тоді Єреван не став піднімати ніяких питань, вони обговорювалися у робочому порядку.

Потім були нові вторгнення Азербайджану в листопаді 2021, у вересні 2022 року. Тобто ми не просто одного дня "прокинулися і згадали" про ОДКБ, це був тривалий процес, який почався ще у 2020 році, навіть раніше", – стверджує Пашинян.

"Єреван просить, очікує і вимагає, щоб партнери з ОДКБ дали відповідь на одне запитання: яка зона відповідальності організації у Вірменії?" – резюмує він.

Ця заява вірменського прем’єра важлива тим, що робить неможливим продовження теперішнього статус-кво у відносинах із Москвою – коли Єреван публічно висловлював незадоволення, але уникав остаточного розриву.

Зважаючи, що у РФ не хочуть (та й не можуть) дати відповідь на запити Вірменії, її вихід з ОДКБ стає вже питанням найближчого майбутнього.

По суті, Пашинян озвучив Росії ультиматум, наслідком якого й має стати вихід з ОДКБ. І схоже, що саме так його й сприйняли у Москві.

"Продовження нинішнього курсу Єревана може зрештою завдати непоправної шкоди нашим союзницьким відносинам, створити серйозні ризики для суверенітету республіки, остаточно зруйнувати наявні дієві механізми гарантування безпеки країни", – погрожує Єревану речниця МЗС РФ Марія Захарова.

Шлях на Захід

Більш жорсткі заяви щодо ОДКБ – далеко не єдина неприємна для Кремля новина, що пролунала з Вірменії.

Одночасно в Єревані прийняли рішення про виведення російських прикордонників з аеропорту "Зварноц". Першим про це оголосив секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян. А кількома днями пізніше прем’єр Пашинян назвав терміни, до яких росіяни мають покинути столичний аеропорт – до 1 серпня.

Зазначимо, що згідно з угодою 1992 року російські прикордонники здійснюють контроль на кордонах Вірменії з Іраном та Туреччиною.

Про їхнє виведення, а так само про закриття російської військової бази в Гюмрі в уряді Вірменії поки не говорять. Втім, як раніше озвучували вірменські політики, це стане можливим після укладання мирної угоди з Туреччиною та, за можливості, з Азербайджаном.

Проте найбільшою сенсацією стала заява про можливість претендувати на членство в ЄС.

Першим про це – і дуже обережно – заявив міністр закордонних справ Арарат Мірзоян: за його словами, у Вірменії розглядають можливість подати заявку на членство в Євросоюзі, однак справжня сенсація прийшла з Брюсселя.

13 березня Європейський парламент ухвалив резолюцію, що пропонує розглянути можливість членства Вірменії в ЄС. "Якщо Вірменія зацікавлена в отриманні статусу кандидата і продовжить іти шляхом стабільних реформ, що зміцнюють її демократію, це може стати основою для етапу трансформації у відносинах ЄС – Вірменія", – ідеться у резолюції.

"Безумовно, це був двосторонній рух. Європарламент не став би приймати таку амбітну заяву, не маючи підтверджень від влади Вірменії про готовність йти до ЄС. А в Єревані не стали б робити таких заяв, не маючи відповідних сигналів з Брюсселя", – заявляє співрозмовник "ЄвроПравди", близький до уряду Вірменії.

Російська помста

"Це ще один привід обговорити бачення майбутнього Вірменії, і я сподіваюся, що політичні сили, громадські організації, різні прошарки суспільства, громадяни Вірменії висловлять своє ставлення до цього послання, яке пролунало з Європейського парламенту", – так прем’єр Пашинян прокоментував сенсаційне рішення Європарламенту.

Важливо уточнити: досі соціологи не заміряли підтримку громадянами Вірменії ідеї вступу до ЄС.

Втім, як визнає вірменський політолог Рубен Меграбян, цю ідею підтримують і прихильники чинної влади, і чимала частина позапарламентської опозиції. "Для багатьох із тих, хто не готовий голосувати за Пашиняна, ідея набуття членства в ЄС є цілком бажаною. Тому підстав сумніватися, що у разі проведення референдуму ця ідея не отримає стійкої більшості, просто немає", – зазначає він.

У ситуації, коли близько 40% вірмен вже напряму називають Росію ворогом, шлях до членства в Євросоюзі виглядає оптимальним щонайменше для двох третин громадян країни, впевнений лідер Європейської партії Вірменії Тигран Хзмалян.

"Рішення Європарламенту надзвичайно великодушне – усі чудово розуміють, що Вірменія не готувалася до такого вступу. Більш того, за рівнем наближення до ЄС ми відстаємо від усіх інших країн, що претендують на вступ. Тим важливішим є політичний сигнал, що нас сприймають як членів великої європейської родини", – пояснює він.

Варто відзначити, що

будь-який крок Вірменії в бік вступу до ЄС неможливий без виходу зі складу Євразійського економічного союзу.

А відповідно, такі плани неодмінно викличуть гостру реакцію Кремля.

Тигран Хзмалян уточнює: навіть за умови позитивного сприйняття у Брюсселі ідеї надати Вірменії кандидатський статус країна настільки інтегрована в російські організації, що цей розворот буде дуже непростим. "Очевидно, на нас чекає дуже непростий рік, адже Росія буде використовувати всі важелі, що в неї залишилися, щоб зупинити чи принаймні ускладнити шлях Вірменії на Захід", – прогнозує Хзмалян.

Співрозмовник, близький до уряду Вірменії, уточнює: в Єревані намагатимуться до останнього уникати конфлікту з Росією, зокрема не педалюючи вихід з Євразійського союзу.

"Однак якщо Росія вирішить мститися, зокрема перекриє наш імпорт, то в нас просто не буде іншого вибору, й тоді рішення про вихід і з ОДКБ, і з ЄЕС будуть озвучені вже цього року", – пояснює він.

* * * * *

Показово, що наразі у Росії залишилися в основному економічні важелі впливу на Вірменію.

При цьому особливість нинішнього становища Вірменії полягає в тому, що економічні ризики, навіть такі масштабні, як через розрив економічних відносин з РФ, видаються другорядними у порівнянні з перспективою нової війни з Азербайджаном.

Проте в такій ситуації політичний вплив Євросоюзу може виявитися для Баку вагомішим за російський. А відповідно, курс на інтеграцію в ЄС зменшує для Вірменії ризики нової війни.

І це ще один аргумент для Єревана, що час діяти вже настав.

Wiki