Солдат Шабунін

0bf9e0fc13ee97df2b68eeb8ae8a2b39

Справжнім шоком для багатьох військовослужбовців, які з перших днів повномасштабної війни перебувають на фронті, стало оприлюднення декларації про доходи за 2022 рік професійного громадського активіста, борця за грошові знаки та учасника багатьох схем з розкрадання державного майна Віталія Шабуніна. Як зазначив у своїй декларації цей моральний авторитет, у 2022 році він отримав 402 тис.₴ зарплати від військовій частині А4076, 182 тис.₴ – від Київського міського ТЦК та СП, 218 тис.₴ доходу від підприємницької діяльності і ще 1,33 млн.₴ зарплатні від псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції». При цьому дружина та діти Шабуніна виїхали спочатку в Чехію (де отримали безкоштовну квартиру на проживання та 74 тис грн від Уряду соцдопомоги), а потім переїхали в США (там також отримали соцдопомогу як біженці в розмірі 48 тис грн і безкоштовну кімнату для проживання).

Оскільки в мене неодноразово прохали пояснити, яким чином підприємець Шабунін, займаючись торгівлею на ринках і з яток (а саме так Шабунін зареєстрований як ФОП), міг ще й брати гроші у якоїсь військової частини, пояснюю.

Шабунін, подаючи декларацію за 2022 рік, заплутався зі своєю фіктивною військовою службою – і це не дивно, бо він ані дня не служив у війську. 25.02.2022 Шабунін, щоби уникнути мобілізації, був фіктивно оформлений солдатом у 207 окремий батальйон ТрО (в/ч А7376), який на той час входив до складу 112 окремої бригади ТрО (в/ч А7040). Хто допоміг йому і за які гроші фіктивно стати військовим – то окреме питання, яке мені відомо і яке я залюбки повідомлю слідчому під протокол. Також мені точно відомо, що наказ про зарахування Шабуніна до особового складу виготовлявся «заднім числом» вже в квітні 2022 року – Шабуніна просто дописали в наказ від 25.02.2022. До речі, соратниця Шабуніна по «антикорупційній боротьбі» Дар’я Каленюк, будучи чесною людиною, відмовилась у такий спосіб заховати від мобілізації свого чоловіка Ореста Рудого, хоча їй також пропонували, і вона його просто вивезла за кордон по підроблених документах, заплативши хабар.

Але як би там не було, з 25.02.2022 Шабунін не міг на законних підставах отримувати гроші ні в якому РТЦК та СП, точно так він не мав права займатись підприємницькою діяльністю – він перебував на військовій службі і йому могла платити тільки бригада ТрО, оскільки батальйон, хоча і має статус окремої військової частини, не є юридичною особою і не має рахунка в казначействі. Але про в/ч А7040 Шабунін у своїй декларації навіть не згадав, бо не знає, де він фіктивно рахувався на той момент.

У травні 2022 року 207 батальйон був переданий зі 112 об ТрО в щойно створену 241 об ТрО (в/ч А4076), яка платить Шабуніну гроші до цього дня. 207 батальйон упродовж року, до березня 2023 року, перебував у Києві, при цьому Шабунін у батальйоні взагалі не з’являвся, навіть не отримував речове забезпечення – гроші йому надходили на картковий рахунок, а сам він наказом командира в/ч А7376 був прикомандирований до НАЗК на прохання заступника голови НАЗК Ситника. Але в березні 2023 року трапився скандал у іншому батальйоні цієї ж 241 окремої бригади ТрО – 206-му. Виявилось, що колишній комбат 206 об ТрО у березні 2022 року прийняв на фіктивну службу трьох депутатів Київради та одного їхнього помічника й прикомандирував цей квартет до КМДА. І хоча ці четверо солдатів з 206 об ТрО, на відміну від Шабуніна, грошове забезпечення не отримували (а Шабуніну, окрім 23 тис.₴ грошового забезпечення солдата, ще й щомісяця доплачується 30 тис.₴ за, начебто, виконання бойових завдань), і колишній комбат 206 об ТрО, і чотири фіктивних солдати, і заступник голови Київської міської військово-цивільної адміністрації, який направив у батальйон листа з проханням відрядити до нього депутатів і помічника, отримали підозри за ст. 409 КК України – ухилення від військової служби.

Переляканий командир 207 батальйону відкликав Шабуніна «з відрядження» і Шабунін разом зі своєю військовою частиною мав їхати з Києва в Бахмутський район, щоби замінити там 206 батальйон, який зазнав великих втрат під час боїв. Але Шабунін відмовився їхати і тоді командир 207-го батальйону його просто відпустив додому, дозволивши жити в Києві, у той час як до 14 вересня 2023 року 207 батальйон перебував на Сіверському напрямку. З середини вересня 2023 року 207 окремий батальйон ТрО знаходиться в Київській області, за 100 км від столиці, але Шабуніна у військовій частині ще жодного разу не бачили. Натомість він майже щодня ходить до НАЗК, де виносить порожні пляшки з кабінету Ситника, та час від часу бачиться з міністром оборони Умеровим, від якого вимагає призначити Каленюк заступником міністра оборони (для цього Каленюк навіть повернула в Україну з-за кордону свого чоловіка, який зараз ховається від мобілізації, сидячи вдома), а його, Шабуніна, офіційно відрядити з 207 батальйону ТрО до Міноборони, бо батальйон знову може потрапити на фронт. Кажуть, що аргументи Шабуніна під час розмов з Умеровим зводяться до фрази «Дядя, дай п’ять копійок, а не то я в тебе плюну».

Але Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону не бачить складу злочину в ухиленні солдата 207 окремого батальйону ТрО Шабуніна від військової служби та безпідставному отриманні ним грошового забезпечення – попри ухвалу слідчого судді Шевченківського райсуду столиці, який зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження за цими фактами. У 206 батальйоні прокуратура в аналогічних діях склад злочину побачила, а в 207 – ні.

І щоби два рази не вставати. Я неодноразово зустрічав повідомлення, що якісь прокурори САП чи колишні детективи НАБУ зараз захищають Батьківщину на фронті. Так ось, мені невідомий жодний випадок, щоби професійний борець з корупцією, потрапивши під мобілізацію, виїхав з Києва. Всі вони «служать», здебільшого, в столичних ресторанах, будучи прикомандированими до Генштабу та ГУР або фіктивно рахуючись на службі в ТрО, і сміються з тих дурнів, які гинуть на Сході замість того, щоби насолоджуватись життям у столиці.

Володимир Бойко

26 лютого 2024 року інтернет-видання «Главком» розмістило публікацію під назвою «Операція «бородатая бабушка». telegram-диверсія проти української судової реформи» за підписом «Ірина Федорів», у якій стверджується, що мій особистий Телеграм-канал «Записки пасквілянта. Скандали, інтриги, розслідування від Володимира Бойка», є анонімним, «став інструментом Росії для війни в інформаційному полі» і входить у «кремлівську мережу». Для створення в читача відповідного враження публікація супроводжувалась схематичним малюнком, на якому був, зокрема, умовно зображений мій Телеграм-канал і показані його «зв’язки» з колишнім заступником глави Адміністрації президента України Андрієм Портновим, екс-міністром юстиції Оленою Лукаш, народними депутатами України Олександром Дубінським та, чомусь, Максимом Бужанським. А найголовнішим моїм злочином, наскільки я зрозумів з тексту цієї рептильки, є «зв’язок» з одним з найвідоміших українських адвокатів Ростиславом Кравцем.

Оскільки я понад 30 років пропрацював у галузі журналістики, мені не становило жодних проблем упродовж 10 хвилин з’ясувати, що головний редактор цього видання Микола Підвезяний оприлюднив цю срань у пошуках додаткового заробітку. При цьому людина, яка вказана як автор – Ірина Федорів – має опосередковане відношення до тексту, а статтю готували, передусім, професійний громадський активіст Віталій Шабунін та його бойова подруга Дар’я Каленюк. Оплата за розміщення цієї статті була здійснена за рахунок коштів, виділених Фондом «Відродження» на висвітлення в ЗМІ чергової судової реформи.

Справжня причина публікації наклепу та спроба оголосити мене «рукою Москви» – це те, що я перед тим розповів читацькій громадськості про те, як Шабунін з метою уникнути мобілізації був фіктивно оформлений на військову службу в 207 окремий батальйон ТрО, наказом командира батальйону на письмове прохання заступника голови НАЗК Ситника «відряджений» до НАЗК, у військовій частині не з’являється, живе вдома в Києві і кожний місяць отримує на картку 53 тис.₴ – 23 тис.₴ грошового забезпечення солдата плюс 30 тис.₴ за «виконання бойових завдань». А доказом цього стала відповідь військової частини, у якій Шабунін фіктивно рахується, на запит адвоката Кравця. Більш того, за скаргою Ростислава Кравця Шевченківський райсуд Києва зобов’язав ДБР розпочати кримінальне провадження за фактом ухилення солдата Шабуніна від військової служби.

Стосовно Каленюк я розповів, як вона по підроблених документах вивозила свого чоловіка за кордон, ховаючи його від мобілізації, а також те, що впродовж багатьох років вона мала спільний бізнес з колишнім заступником начальника «Департаменту Кононенка-Грановського» Генпрокуратури Дмитром Сусом – бізнес Суса (мережа крамниць з торгівлі комп’ютерними аксесуарами в м.Хмельницький) був оформлений на чоловіка Каленюк. Але в 2016 році Каленюк за допомогою Ситника віджала цей бізнес в Суса та відправила свого колишнього компаньйона за ґрати.

З тим, щоби зам’яти скандал, який вибухнув після моїх публікацій, Шабунін і Каленюк стали під виглядом «розслідування» від імені безумної Федорів поширювати розповіді про якусь «кремлівську мережу», яка спрямована проти, прости господи, «громадського сектору». Але є нюанс. Якщо зводити наклеп на адвоката Кравця можна безкарно (у кримінально-правовому сенсі), то за подібні публікації на мою адресу ч. 2 ст. 435-1 КК України передбачає обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк. Тому я пропоную головному редакторові «Главкому» оприлюднити вибачення переді мною. Я розумію, що в такому разі йому доведеться повернути гроші, отримані за поширення шабунінської брехні – але нехай ця історія буде для Миколи наукою, а за науку, як відомо, треба платити.

Даю два дні. Якщо вибачення не буде – доведеться застосувати примусові заходи виховного характеру.

А читацьку громадськість я запрошую підписуватись на мій Телеграм-канал «Записки пасквілянта» https://t.me/volodymyrboyko

Володимир Бойко

Wiki