РФ провокує чергову війну у Європі, аби відвернути увагу від України

РФ провокує чергову війну у Європі, аби відвернути увагу від України

РФ провокує чергову війну у Європі, аби відвернути увагу від України

Західні Балкани – місце, де от-от може спалахнути міжетнічний або територіальний конфлікт. Небезпечні настрої досі панують у регіоні, усі країни якого крокують до Євросоюзу, що робить його дуже вразливим перед російською пропагандою.

Стурбованість можливою кризою спонукала Вашингтон оприлюднити секретні дані стосовно розвитку подій у регіоні. В доповіді управління національної розвідки зазначено, що у 2024 році на Балканах очікується підвищений ризик міжетнічного насильства. Генсек НАТО Столтенберг наприкінці минулого року попередив, що Росія планує дестабілізувати ситуацію на Балканах, а міністр закордонних справ Британії Камерон нагадав про цю стурбованість у січні.

Зважаючи на перспективу членства у ЄС, більшість країн регіону намагаються дотримуватися зовнішньополітичної лінії союзу стосовно агресії РФ. Єдиним винятком є Сербія, яка прагне на Захід, але продовжує активно товаришувати і з Росією, отримує нове озброєння від РФ та не приєдналася до санкцій після початку повномасштабної війни.

Полум’я розпалити легко, а сірники є кому піднести

Кремль дедалі активніше шукає можливість створити на території Європи ще один військовий конфлікт. Потенційно таким місцем завжди виступає Молдова через окуповане росіянами Придністров’я. Та в Європі є ще одне вибухонебезпечне місце – Західні Балкани. Певну стабільність цій території приносить фактор НАТО, адже Хорватія, Албанія, Чорногорія і Північна Македонія – члени Альянсу. Але Кремль дивиться і на інші країни, де має й до сьогодні великий вплив – Сербію, етнічно розділену Боснію та Герцеговину і Косово.

Стосовно загального пливу Росії на Балканах, то розповіді про "братерство" слов’янських народів, спільну релігію та культуру вже давно визнано пропагандистським міфом. Нині єдина серйозна можливість впливу росіян на Балканах – енергоресурси. Гроші від продажу нафти та газу йдуть на пропагандистські проєкти та фінансування проросійських партій регіону, місцевих активістів та ЗМІ і, звісно ж, підкуп політиків.

Поки вся увага прикута до України, Росія вміло користується етнічними проблемами Сербії, оскільки вона все ще погрожує вторгненням Косову, а сербські проросійські сепаратисти погрожують Боснії розпадом. Нещодавні зіткнення між Сербією і Косовом підтверджують, що нова потенційна війна на Балканах можлива.

Путін прагне отримати вигоду з цієї незавершеної історії. Він знає, що якщо країни-члени НАТО знову будуть втягнуті в підтримання порядку на неспокійних Балканах, це певною мірою відверне Захід від підтримки України.

Косово: провокації не припиняються

У колишньому регіоні Сербії, який ні серби, ні росіяни не визнають як незалежну державу, досі перебувають кілька тисяч миротворців НАТО. При цьому у вересні 2023 року тридцять добре озброєних етнічних сербів, яких, як стверджує Косово, забезпечила Сербія, напали на поліцейський патруль у Косові, унаслідок чого загинуло четверо людей.

Президент Сербії Александар Вучич заперечує, що озброював нападників. Так чи інакше, але ситуація тоді розвивалася дуже загрозливо. Сербські військові були приведені в стан підвищеної бойової готовності після того, як внаслідок заворушень, влаштованих етнічними сербами в Косові, постраждали близько 100 солдатів НАТО. Це змусило Альянс направити туди ще кілька сотень миротворців.

"Хоча через кілька днів Сербія й відступила від кордону, але очевидно, що Белград і Москва готують другу кампанію насильства і провокацій на 2024 рік. Путін явно заохочує сербів чинити тиск на уряд Косова. Росія проводить операції впливу з пропагандою війни в Сербії й відправляє зброю. Китай теж постачає зброю", – вважає Джеймс Ставрідіс, адмірал ВМС США у відставці, колишній верховний головнокомандувач НАТО.

Сербія пообіцяла збільшити військові витрати цього року і продовжує розміщувати поблизу головної бази НАТО в Косові так званий гуманітарний центр під контролем РФ, який, на думку західних чиновників, служить російським шпигунським центром.

Серби, схоже, жадають приводу для дій – у лютому 2024 року Белград заявив, що заборона у Косові використання сербського динара як валюти рівнозначна етнічній чистці.

Конфлікт може легко перекинутися на сусідню Північну Македонію, члена НАТО.

Боснія: ситуація небезпечна

Однак Косово на сьогодні не єдина гаряча точка на Балканах. Путін також прагне дестабілізувати хиткий мир у Боснії і Герцеговині, яка розділена на три основні етноконфесійні групи – мусульман-боснійців, сербів та хорватів. Наприкінці минулого року лідер боснійських сербів Мілорад Додік, ще один союзник Росії, пригрозив, що його напівавтономний регіон, Республіка Сербська, відокремиться від країни, що фактично зруйнує її.

Потім ця частина об’єднається з Сербією, створивши велику Сербську державу, що Путін з радістю схвалив би. Найближчими місяцями можливе відновлення конфліктів на етнічному ґрунті. Нагадаймо, під час Боснійської війни 1992-1995 років загинуло понад 100 тисяч людей.

Цікаво, що цього тижня заплановано візит прем’єра Угорщини Віктора Орбана до Боснії і Герцеговини, де він проведе зустріч із Додіком. Візит офіційний, але що головне, Орбан везе Республіці Сербській під виглядом "інвестицій у соціальну сферу" аж 100 мільйонів євро.

Зважаючи на те, що Угорщина переживає не найкращі економічні часи і залежить від дотацій з бюджету ЄС, ці 100 млн виглядають дивними і більше схожі на кремлівські гроші для Додіка. Адже кремлівська програма – зробити неможливим вступ Боснії до ЄС або ж спричинити розкол і кровопролиття з подальшою війною – потребує підтримки. Більше схоже, що саме на це й везе фінансування Орбан.

Гібридна війна вже триває

Кремль вже активно веде на Балканах так звану гібридну війну. РФ вміє використовувати соціальні мережі, кампанії з дезінформації та проросійську пропаганду для створення напруги за межами своїх кордонів.

Якщо росіяни вирішать підвищити ставки, вони можуть використати кібератаки проти електромереж та інших життєво важливих об’єктів у Косові та несербських частинах Боснії. Це призведе до плутанини та посилить соціальне невдоволення.

Дві гарячі точки, які можуть спалахнути

"Виникнення військового конфлікту на Балканах – реальність, про яку я говорю вже два з половиною роки. Росія активізувала нагнітання ситуації, коли почала активно готуватися до наступу на Україну, тобто ще в 2021 році. Завдання Кремля – розпочати там конфлікт, який би міг перерости у війну. І це б відволікло увагу європейців, американців від інших проблем, одна з них – повномасштабне вторгнення в Україну", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

"Сьогодні на Західних Балканах дві потенційно гарячі точки, де росіяни хочуть підірвати спокій. Перше – це Боснія ї Герцеговина, де за допомогою лідера Республіки Сербської Додіка, мабуть, найбільш промосковського експоната у всій Європі, використовуються певні внутрішні розбіжності.

Додік активно працює на дестабілізацію ситуації. Він уже не раз говорив, що ось-ось збирається відокремлюватися від Боснії. Цей крок означатиме початок війни в Боснії, тому що місцеві мусульмани й хорвати це не сприймають. Потім, коли почнуться бойові дії, Сербія, найімовірніше, надасть допомогу Республіці Сербській, а мусульманам, можливо, почнуть надавати допомогу країни НАТО. Потім туди включиться Росія, допомагаючи і Сербії, і Республіці Сербській. Тобто ось за таким сценарієм цей конфлікт може розвиватися. Передумови для цього сьогодні є. Кремлівське фінансування йде, зброю постачають тощо.

Друге місце – Косово, точніше, північ країни, де компактно проживає сербська громада і де шовіністично-радикальні сили з Белграда постійно нагнітають ситуацію. Їх, знову ж таки, підтримує Москва. Фінансування йде з тим, щоб відірвати північ Косово і приєднати до Сербії.

Можна пригадати кінець вересня минулого року, коли загін озброєних бійців прийшов із території Сербії, щоби почати якісь дії, можливо, і повстання. Проте їх уже там чекала косовська поліція і, власне кажучи, зустріла серйозно. Вони мали тікати, втратили чотирьох осіб, а тим часом стало зрозуміло, що цей загін був у хороших контактах із Белградом і Додіком.

Тобто на сьогодні є радикальні сили, які б хотіли загострення як у самій Сербії, так і у Республіці Сербській. Зважаючи на той факт, що в Косова немає збройних сил, а є лише поліція, це дуже небезпечно. Хоча, звісно, великою мірою ситуацію рятує розміщений у країні військовий контингент НАТО. Це дуже серйозний стримувальний фактор.

Якщо щось розпочнеться, то сербам доведеться воювати з НАТО. Так чи інакше, але Росія, найімовірніше, надішле якусь допомогу. Наприклад, коли відбулися сербські провокації на півночі Косова, туди приїздив російський посол Харченко, який вже багато років працює на Балканах. Саме посольство РФ координує фінансування проросійських і шовіністичних сербських організацій, які і закликають до створення Великої Сербії у складі, власне, Сербії, Косова, Боснії і Герцеговини, а останнім часом з’явилася вже й Чорногорія. У цій країні є вже частина просербських сил, яка декларує європейський шлях розвитку, тим часом орієнтуючись на Белград. Тому можна констатувати, що починається втягування й Чорногорії в ці процеси.

Звісно, це складно реалізувати, враховуючи, що Чорногорія – член НАТО. Але ж нагадаю, що в 2016 році, перед вступом країни до Альянсу в 2017 році, російська воєнна розвідка разом із сербськими спецслужбами проводила спецоперацію щодо державного перевороту. Тоді вдалося їх нейтралізувати, але небезпека від цих сил залишається скрізь на Балканах.

Велика відповідальність за ситуацію в регіоні лежить на Сербії, президент якої сьогодні досить обережно веде політику, проте не відмовляється від тих дій, що робить Додік.

Чого чекати найближчим часом? Усі дивляться на події в Україні. Як тільки в нас на фронті погіршиться ситуація, то можна не сумніватися, що Додік може отримати команду з Москви до загострення. Якщо вагомих переваг в Росії не буде, то менш вірогідно, що там наважаться на відкриту конфронтацію", – зазначив Олександр Левченко.

Wiki